Псалом 6 – це Книга Іова в мініатюрі, він вчить нас правильному відношенню до страждань.
Іов, людина заможна, що жила праведним життям, користується величезною повагою, «від усіх синів сходу», раптом позбавляється за лічені години всього свого величезного майна, десятьох дітей, які загинули під час бенкету під руїнами, і здоров’я.
Страждаючи нестерпно фізично і морально, він шукає підтримки і розради у близьких, але, на жаль, не знаходить сприяння ні в особі дружини, яка залишила його, порадивши «ганьбити Бога і померти», ні в своїх друзях, що викривали його і сором замість слів розради.
Іов на якусь мить вирішив, ніби і Сам Бог відвернувся від нього, забув про його існування, страждання, глухий до його благань. Він не розумів, чому таке горе обрушилося на нього: був людиною непорочною, справедливою і благочестивою, а від злого втікав. У чому його вина, чим завинив перед Богом?!
Який привід Іову для образи за незаслужені страждання …
Рядки 6-го псалма як ніби вторять стражденним стогонам Іова:
«1 Для дириґента хору. На струнних знаряддях. На октаву. Псалом Давидів.
2 Не карай мене, Господи, в гніві Своїм, не завдавай мені кари в Своїм пересерді!
3 Помилуй мене, Господи, я ж бо слабий, уздоров мене, Господи, бо тремтять мої кості,
4 і душа моя сильно стривожена, а ти, Господи, доки?
5 Вернися, о Господи, визволи душу мою, ради ласки Своєї спаси Ти мене!
6 Бож у смерті нема пам’ятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?
7 Змучився я від стогнання свого, щоночі постелю свою обмиваю слізьми, сльозами своїми окроплюю ложе своє!…
8 Моє око зів’яло з печалі, постаріло через усіх ворогів моїх…».
Ці рядки – крик від болю, крик душі. Вони виходять з зламаного, пригніченого серця, яке відчуває страх, сум’яття і страшні страждання.
І як Іов не зрадив Бога, не почав хулити Його, так і наша душа повинна прорватися через морок, біль, страждання і скорботу в найстрашніші хвилини і відродитися, вийти до світла і незламної віри в Господа.
Будь-якій людині неймовірно важко осягнути сенс страждань, особливо незаслужених. До кінця ми ніколи не розгадаємо цю таємницю. Але злегка відкрити її допомагає історія, що трапилася з Іовом, яка показує, що Господь попускає випробування не тільки за гріх, у Нього є також інші причини і цілі (у випадку з Іовом Господь попустив сатані спокусити праведника). Так страстотерпці і сповідники піддавалися страждань і катувань, щоб ще більше зміцнитися у вірі, не зрадити Того, Хто обрав їх, довіривши нести мученицькі вінці.
Досвід праведного Іова нагадує нам, віруючим, що які б не були випробування, наскільки б незаслуженими вони нам не здавалися, ми не повинні відмовлятися від Бога. Можна запитувати, як Іов, але жодним чином не нарікати і ганьбити, а цілком довіряти Богу, Його волі, сподіватися на Нього. Тоді Господь виправдає нас, як виправдав Іова.
Завершальні рядки 6-го псалма говорять про це:
«9 Відступіться від мене, усі беззаконники, бо почув Господь голос мого плачу!
10 Благання моє Господь вислухає, молитву мою Господь прийме,
11 усі мої вороги посоромлені будуть, і будуть настрашені дуже: хай вернуться, і будуть вони посоромлені зараз!».
10 рядків псалма. У них уміщено все життя: всі наші сумніви і страхи, нарікання і образи, прикрощі та жаль. 10 кроків – від невір’я до віри, від смерті до життя, від небуття до вічності.
Кожен рядок як постріл, швидкий і потужний, точно досягає мети. У цьому короткому псалмі дивно показана глибина смирення душі перед могутністю і величчю Бога.
Ми всі діти Іова Багатостраждального. Дорослішаємо, будуємо плани, піруємо, а в наступну мить уже гинемо під руїнами своїх пристрастей. Але праведний Іов був виправданий і врятований, а чи вистачить у нас духу і віри?