Сьогодні ми з вами розберемо ще один чудовий Псалом. Кожен із нас творить різні справи. І не всі вони добрі. Гріх супроводжує нас щодня. Але є така стадія, коли людина сходить зі стежки остаточно і занурюється у гріховність із головою. В цей момент Господь відвертає свої очі від людини, надсилаючи випробування. І в Псалом 12, саме про це. Як не забути Господа Бога і знову очистити душу, покаявшись у своїх гріхах.
Василь Великий пише про цей Псалм:
Псалом 12 дарований людині, що глибоко вірує, але заблукала, серед важких життєвих випробувань.
Мені дуже близькі до серця тлумачення Золотоуста:
Забуття про нас Боже походить від гріхів. Не тоді, коли ти перебуваєш у бідах, кажи, що Бог забув тебе, але тоді, коли грішиш, хоча б і все текло тобі рікою (Златоуст).
У молитві не варто підносити свої достоїнства і говорити про справи та діяння добрі. Золотоуст вказує на те, що Давид, маючи безліч достоїнств, жодного разу не згадав про них Господа.
І ще хочеться сказати про дуже важливе тлумачення Золотоуста цього Псалму:
“А ті, які просять ліниво і недбало, і, отримавши те, що просять, ледь відчувають важливість дару”.
Молитва має бути старанною.
Коли ж читають Псалом?
духовні тлумачі пишуть, що цей Псалом можна читати в моменти страху, сум’яття духу
коли загруз у гріхах і звернув зі шляху світлого
у складних життєвих випробуваннях
щоб захиститися від зла, закликаючи на допомогу Господа
Псалом 12:
1. Для дириґента хору. На октаву. Псалом Давидів.
2. Доки, Господи, будеш мене забувати назавжди, доки будеш ховати від мене обличчя Своє?
3. Як довго я буду складати в душі своїй болі, у серці своїм щодня смуток? Як довго мій ворог підноситись буде наді мною?
4. Зглянься, озвися до мене, о Господи, Боже мій! Просвітли мої очі, щоб на смерть не заснув я!
5. Щоб мій неприятель не сказав: Я його переміг! Щоб мої вороги не раділи, як я захитаюсь!
6. Я надію на милість Твою покладаю, моє серце радіє спасінням Твоїм! Я буду співати Господеві, бо Він добродійство для мене вчинив…
(Псалми 12:1-6)