Святитель Василій Великий говорив: “Як іржа роз’їдає залізо, так заздрість — душу, в якій вона живе”. Як же боротися з цим тяжким гріхом?
Заздрість — це одне з найруйнівніших і найнебезпечніших почуттів, з яким стикається людина. Вона може породжувати багато інших гріхів, таких як ненависть, злість, обман, зрада, а в тяжких випадках навіть призводити до злочинів (крадіжки, наклепи, бійки, вбивства тощо).
Окрім очевидних причин, чому заздрість є вкрай руйнівним почуттям, Православна Церква навчає своїх чад також і того, що цей гріх роз’їдає душу людини та веде до духовної загибелі. “Із заздрості, як із джерела, приходять для нас смерть, позбавлення благ, відчуження від Бога”, — говорив святитель Василій Великий.
Передусім важливо усвідомити, що заздрість — це не просто негативне почуття, а й наслідок глибшої внутрішньої проблеми — як духовної, так і психологічної. Якщо звернути увагу на поширені причини прояву заздрості, то зазвичай вони криються в невпевненості в собі, а також у невдячності за те, що ми вже маємо, і в нестачі повної картини того, що відбувається.
Святитель Іоанн Золотоустий говорив: “Немає зла гіршого за заздрість. Блудник, наприклад, хоча б отримує деяке задоволення і протягом короткого часу чинить свій гріх, а заздрісний мучить і терзає себе ще до того, кому заздрить, і ніколи не залишає свого гріха, а завжди залишається в ньому”.
Часто люди, яким ми можемо заздрити, також мають свої труднощі, скорботи, неприємності, внутрішні переживання, а ми оцінюємо їхнє життя поверхнево. Наприклад, сусід купив машину — і людина вже заздрить, не розуміючи, що, можливо, цей сусід має такі проблеми (матеріальні, соціальні або духовні), що жодна машина того не варта.
“Якщо Бог сказав: “Не бажай… усього, що є в ближнього твого”, то як ми можемо бажати того, що належить іншому? Що ж, навіть основних заповідей не будемо дотримуватися? Тоді наше життя перетвориться на пекло”, — говорив святий преподобний Паїсій Святогорець.
Крім того, віруючій людині важливо дивитися на все, що відбувається, не тільки з мирської точки зору, а й з духовної! Коли християнин розуміє, що земне життя лише тимчасове, швидкоплинне, і будь-які матеріальні чи соціальні блага у вічності не матимуть жодного значення, то і причин заздрити комусь просто не буде!
Святий преподобний Амвросій Оптинський, говорячи про те, як саме боротися з гріхом заздрості, радив помічати найменші її прояви в собі, у своїх думках, у серці (ніби “ловити” це почуття на початкових етапах). А боротися з заздрістю святий навчав молитвою, покаянням у Таїнстві сповіді та мовчанням:
“Вона, як і всі інші пристрасті, має різні ступені, і тому потрібно намагатися придушувати її і викорінювати при першому її відчутті, молячись Всемогутньому Богові псаломськими словами: “Від таємних моїх очисти мене, і від чужих пощади раба Твого” (Пс. 18:13–14)”.
А святий преподобний Йосиф Оптинський наставляв тих, хто схильний до гріха заздрості, так: “Кому заздриш, за того Богу молись!”.
Одним із дієвих способів боротьби із заздрістю є вміння бути вдячним Богові за те, що вже маєш (навіть якщо здається, що у сусіда трава зеленіша). Як би нам не здавалося, що у нас “нічого особливого” немає, у світі є тисячі людей, які з радістю помінялися б із нами місцями… А ще варто розуміти, що заздрісна людина за своєю природою рідко коли буде повністю задоволена. Адже що б вона не здобула, завжди знайдеться хтось, у кого щось буде краще, багатше, красивіше тощо.
“Від заздрості важко, майже неможливо, позбутися самостійно. Треба просити Господа, щоб Він допоміг вам. Перемога над гріхом може статися тільки як результат співпраці людини і Бога”, — говорив протоієрей Ігор Фомін.
Гріх заздрості ще й тому досить складно подолати, оскільки він іде пліч-о-пліч із гріхом гордині. Смиренна людина, по суті, не схильна до того, щоб комусь заздрити, бажати зла або прагнути чогось, що має інший. Гордовита ж людина важко сприймає чужий успіх, матеріальні блага, таланти чи інші речі. Тож дуже добре було б боротися з цими гріхами разом.
Немає кращого способу боротьби з будь-якою пристрастю, з будь-яким гріхом, ніж щира молитва до Бога, покаяння і Причастя Святих Таїн! Ми самі слабкі, схильні до різних гріхів, але для Господа можливе все, і з Його допомогою можна подолати будь-який гріх. Головне — не впадати у відчай і не забувати звертатися по допомогу до Небесного Отця!
Умудри, Господи!
Молитва при заздрості ближньому і наріканні на свої невдачі
О Ти, преблагий, премилосердний, Господи Ісусе Христе! Всяке благо приходить від Тебе і через Тебе, із скарбниці Твого вічного, нетлінного багатства; Ти наділяєш кожного по волі Твоїй. Не допусти мені через згубну заздрість уподібнитися до диявола. Вилий у моє серце Твою благість, Твою любов, Твою вірність, щоб я щиро радів дарам Твоїм, які Ти з великої милості розподіляєш між нами, і Твоєму милосердю над нами; щоб ми не обтяжували одне одного заздрістю, брехнею, хулою та наклепами, але щоб усе, дароване Тобою, ми використовували на славу Твою, вшановували і прославляли Тебе повіки.