Відомий грецький старець — схимонах Гавриїл (Карейський), який живе на Афоні, розповів, що врятує людей в останні часи.
Гаврило (Карейський), старець Святої гори Афон:
“Постійно повторюйте Ісусову молитву («Господи, Ісусе Христе, помилуй мене»). По середах і п’ятницях потрібно постити без олії. І в інші дні, заповідані Церквою, дотримуйтесь постів. Причини, через які ми захворюємо на різні хвороби, полягають у недотриманні постів.
Ми повинні читати Писання щодня. Нам також треба творити милостиню — допомагати бідним та хворим.
Це ті ключі, які відкривають ворота раю і зводять благословення Господнє на землю. Без цього ми не зможемо отримати благословення від Господа. І в труні вже не зможемо сказати: «Господи, помилуй». І вже не зможемо робити добрих справ.
Саванни та костюми для мертвих позбавлені кишень. Тільки нам належить, що ми віддали. Решта – не наше. Я втрачаю все, крім того, що роздав, говорить прислів’я. Нічого мого немає, якщо воно лише для мене.
Логіка нам каже, що віддавати не треба, бо потребуєш сам. Віра стверджує: «Дай, щоб Господь віддав тобі сторицею».
Хто такий безрукий? Це людина, яка не має рук. Однак це становище набагато краще, ніж становище жадібної людини. Хочеш стати бідним — збирай багатства. Хочеш мати достаток — роздавай. Хочеш стати жебраком — складуй.
Багато хто каже, що багатий – це той, хто має багато, а бідний – той, хто нічого не має. Це є помилка. Багатий – це не той, хто має багато, а той, хто не потребує багато чого. Бідолашний — це не той, хто нічого не має, а той, хто просить багато. Хочеш когось зробити багатим — відсік його бажання, і він стане багатим.
Навіщо ми живемо на планеті Земля? Щоб хвалити Бога і любити ближніх. Найбільша радість це відчувати радість від того, що ми даруємо радість іншим людям.
Один святий юродивий грузин казав: «В останні часи людей рятуватиме доброта, смиренність, любов. Смиренність веде до раю, доброта відкриває ворота раю, а любов являє нам Самого Бога».
Творіть добро, говорив він своїм духовним дітям, і ця доброта врятує вас. Ніхто сам не врятується. Інші нас врятують. Цікавитимемося проблемами інших, щоб не бути жорстокосердними та холоднокровними до болю інших людей.
Одна старенька жила у своєму будинку сама по собі. І сусіди не приходили до неї, щоб побажати доброго дня або запитати, як у неї справи, чи не потребує вона чогось. Якось літня жінка пішла на базар і купила папугу. Коли сусіди побачили папугу, вони спитали, навіщо він їй. Вона відповіла, що він каже їй «Доброго ранку» і питає, як у неї справи…
Одна людина купила Феррарі і вирушила до батюшки з проханням освятити автомобіль, щоб не потрапити в аварію. Батюшка освятив. Але все-таки чоловік потрапив в аварію, залишився неушкодженим, прийшов до батюшки і каже: «Батюшко, я ж просив тебе освятити автомобіль… Я потрапив в аварію». Батюшка запитує: “А з якою швидкістю ти їхав?” Той відповів: «Двісті вісімдесят кілометрів на годину». Батюшка у відповідь: «Освячення вистачає лише до двохсот шістдесяти».
Наша робота – думати не про себе, а про Бога. А робота Бога — думати про нас, про наші проблеми, вирішувати безвихідні ситуації.
Один молодик прийшов до Паїсія Святогорця і сказав, що у нього є проблема. Паїсій сказав: «Залиш свою проблему в тому кутку». А потім запитав його: Ти можеш ходити до церкви і сповідатися? Гість відповів: «Можу».
— Чи можеш читати молитви?
– Можу.
— Чи можеш постити, як наказує Церква?
– Можу.
— Чи можеш помалу читати Писання?
– Можу.
— Можеш робити добрі справи?
– Можу.
— Роби те, що можеш, щоб Господь зробив те, чого ти не можеш.