23 січня православні християни вшановують пам’ять святого Григорія Ніського. Цей день пов’язаний із певними традиціями, віруваннями та заборонами.
Святий Григорій Ніський був видатним богословом і філософом IV століття, одним із отців Церкви. Він був молодшим братом Василія Великого та близьким другом Григорія Богослова.
Григорій народився в Каппадокії (на території сучасної Туреччини), де християнство почало поширюватися наприкінці II століття. З дитинства він вирізнявся лагідністю, допитливістю та жагою до знань. Вивчав філософію, медицину й літературу. Приблизно в 355 році розпочав служіння як читач у церкві, тоді ж одружився з жінкою на ім’я Феосевія.
У 371 році, після поділу Каппадокії на дві провінції — Каппадокію Приму та Каппадокію Секунду, Григорій став єпископом міста Нісса за підтримки брата Василія. Його служіння було неспокійним: у 375 році його звинуватили у розтраті церковних коштів, він був заарештований, але згодом утік. У 376 році собор позбавив його сану. Проте через два роки новий імператор оголосив амністію, і Григорій повернувся до своїх обов’язків.
Святий Григорій залишив багато праць, у яких філософськи пояснював духовні істини.
Народні традиції та прикмети 23 січня
На Русі цей день називали Григорієм Літовказівником, адже вважали, що погода в цей день передбачає літо. Наприклад:
Якщо вітер дме з півдня — літо буде грозовим.
Іній на стогах передвіщав холодне й дощове літо.
Ясна й суха погода обіцяла спекотне та посушливе літо.
Безхмарне небо означало ранню весну.
Цього дня селяни починали готуватися до весняних робіт: перевіряли інвентар, перебирали зерно для посіву, оглядали запаси.
Господині готували м’ясні страви, оскільки вважалося, що частування ними приносить здоров’я на цілий рік.
Заборони
23 січня не можна було виносити з дому попіл і сміття — це могло «винести» щастя. Також проводили обряд подяки духу стоговому, який, за повір’ям, жив у стогах сіна. Селяни кланялися стогам, дякували духу за захист урожаю від гризунів і вологи та залишали каравай хліба.
Було повір’я: якщо тричі обійти стіг проти сонця, можна розбагатіти. Для підсилення ефекту слід було взяти трохи сіна зі стогу й принести його додому.
Що можна робити 23 січня?
Планувати роботи й дбати про господарство
Обмірковувати підготовку до весняних польових робіт.
Перевіряти сільськогосподарський інвентар, сортувати насіння для посіву.
Наводити лад у господарстві: прибирати приміщення, лагодити паркани чи сараї.
Займатися корисною працею
Вважалося, що наполеглива праця цього дня приносить удачу та добробут на рік уперед.
Влаштовувати сімейну вечерю
На стіл ставили ситну м’ясну страву. Увечері родина збиралася за одним столом, що символізувало єдність і дяку за можливість бути разом.
Дякувати природі за її дари
Проводили обряди на честь природи, дякуючи за врожай і просячи плодючості на майбутнє.
Спостерігати за погодою
Вірили, що прикмети цього дня допоможуть передбачити, яким буде літо.
Чого не можна робити 23 січня
Викидати крихти зі столу
Крихти слід було зібрати й з’їсти, щоб уберегти сім’ю від хвороб і залучити достаток.
Лінуватися та байдикувати
Лінь у цей день могла викликати невдоволення святого Григорія та накликати невдачі.
Виносити з дому сміття чи попіл
Це могло «винести» з дому щастя й добробут.
Хвалитися матеріальними благами
Розповідати про свої статки вважалося поганою прикметою, бо це могло призвести до втрати майна.
Розпочинати нові справи
Натомість краще було завершувати розпочате.
Нехай цей день принесе вам спокій, гармонію та достаток!