Нам немає ні передбачити, ні спрогнозувати можливі варіанти розвитку подій. Недорого такі прогнози стоять в очах Того, у Чиїх руках світ, наше земне життя та вічне життя.
Потрібно примушувати себе повністю довіритися Богові. Але в чому полягає довіра? У зреченні своєї волі.
Ми малюємо певні картини майбутнього. Прогнозуємо розвиток відносин із людьми. Плануємо справи. Все це непогано, але тільки у тому випадку, коли завтрашні плани не перекривають сьогоднішній день. Скільки людей поринають у роздуми про майбутнє, закидають у своїй турботу про близьких та свої обов’язки.
Буде день, буде їжа – ось простий закон довіри до Бога. Не варто сьогодні дуже старанно хвилюватися про завтрашній день. Усьому свій час, все у владі Бога. Потрібно хоча б спробувати спокійно та цілком проживати і сьогоднішній день.
У Євангелії від Матвія наведена молитва «Отче наш», де є слова: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні» (Мф. 6:11).
У перекладі цей вірш звучить як «Хліб наш насущний дай нам сьогодні». Тобто ми маємо просити у Господа щось життєво важливе – їжу тілесну та духовну – лише на сьогоднішній день, залишаючи Богові турботи про майбутнє.
Майбутнє не зумовлено. Багато в чому воно залежить від наших сьогоднішніх вчинків, думок, намірів, рухів серця, молитви та віри. Кожному плоду свій термін. Потрібно терпляче чекати, не забігаючи наперед. Найкраща турбота про завтрашній день – турбота про свою душу сьогодні.