Церква вшановує пам’ять постраждалих за віру в Господа Віру 12 років, Надію 10 років і Любов 9 років, а також матір їхню Софію.
Софія сама виховувала дітей і прищеплювала їм християнську віру. Проте імператор намагався відмовити дітей від віри, але не зміг. Тоді на очах у матері Віра, Надія та Любов зазнали жорстоких тортур. Мучителі відрубали дітям голови, а тіла віддали матері. Пістіс, Ельпіс та Агапе (справжні імена дітей Софії) мати поховала.
Сиділа Софія біля могили 3 дні, а потім померла. Віра, Надія і Любов зараховані до табору Святих мучениць, Святий стали згодом вважати і матір Софію, яка страждала не тілом, а серцем.
Прийнято у народі на 17 вересня влаштовувати зранку плач. Роблять це жінки, скаржаться на свою гірку, важку бабу долю. Вважається, що плач допоможе захистити рідних від хвороб, горя та життєвих проблем.
Далі варто відвідати церкву, купити там 3 свічки. Перед іконою Ісуса Христа поставити дві свічки, третю – забрати додому. Потрібно спекти хліб, а опівночі в нього ставити свічку – посередині. Її запалюють і 40 разів просять Господа про те, щоб завжди у домі був спокій, а погане пішло без сліду. Якщо у цей день добре поплакати, то цілий рік не буде сліз у жінки.
Народні прикмети
– Якщо на свято 17 вересня журавлі летять до теплих країн, на південь, то на Покров, стоятиме холод.
– Суха погода буде, якщо кішка у свято вмивається.
– Якщо у 17 вересня День Віри, Надії та Любові поплакати, то прикрощі та страждання довго не дошкулятимуть.