У православних канонах немає закону про прямому заборону татуювань, проте багато священнослужителів несхвально ставляться не тільки до тату, але і до пірсингу, татуажу, при цьому мало хто може аргументовано пояснити, чому нанесення на шкіру зображень – це гріх. Насправді цьому є своє пояснення, і воно бере початок з Старого Завіту. Ось як православна церква дивиться на татуювання.
Християнство увійшло в світ багатобожжя, іудаїзму і язичників. Саме послідовники древніх магічних культів залишали на своєму тілі особливий надріз і знак, який вказував на зв’язок з нечистою силою і приналежність до окультної касти або групі. Перші татуювання стали відмітним знаком язичників і шаманів, потім ними стали таврувати злочинців. Так як в Старому Завіті вірили в Єдиного Бога, Творця і Творця всього живого на Землі, в тому числі і людини по Його подобою, нанесення зображень на тіло стало вважатися викликом божественну природу, знайомий відступу від Його правил.
Іоанн Богослов, цитуючи Старий Завіт, наставляв своїх учнів:
Не створюйте надрізів і не зробите письмена на тіло, так як воно є храм Божий.
Сьогодні татуювання – це символ. Навіть ті, хто їх робить для краси або як данина моді, підсвідомо хочуть закріпити на тілі певний знак, талісман, який, на їхню думку, буде приносити удачу, що вже суперечить християнству, так як натільний знак – поклоніння творінню, а не Творця. Це вже порушення 1 заповіді Мойсея «Не сотвори собі кумира». Якщо татуювання використовується як знак приналежності до певних спільнот, в тому числі і злочинних, то це зовнішній прояв солідарності з гріховним життям, що може суперечити відразу декільком християнським заповідям. Таким чином, татуювання заперечується церквою, тому що:
Опоганює образ Божий, так як тіло людини є храм душі;
Завдає шкоди здоров’ю – шкодити собі вважається гріхом;
Пов’язана з язичницькими символами (талісманами) і окультизмом;
Вважається знаком злочинного світу, бравадою гріхами (тюремні або сатанинські татуювання).
Саме з цих причин священики можуть негативно ставитися до татуювань і закликати покаятися в цьому гріху на сповіді.
Якщо татуювання має окультний сенс, то ті, хто зміцнився в вірі, постараються їх видалити якомога швидше немов нагадування про минуле гріховне життя.
Бруд тілесний і душевний
У деяких випадках християнство розглядає татуювання як прояв як тілесної, так і душевної нечистоти. Є думка деяких священиків, що, прикрашаючи себе з голови до ніг навіть цілком безневинними символами, людина втрачає Божий образ і стає схожа на сатану.
«Дух творить собі форми», тому негласно багато християн розглядають татуювання як наслідування образу нечистої сили, нехай навіть і на підсвідомому рівні, адже не можна ж уявити татуйованого ангела або святого з наколками? До того ж зовні, при русі будь натільні зображення зливаються і створюють єдине брудно-синьо-сіре місиво, яке нагадує звичайну побутовий бруд, а він неминуче веде до нечистоти духовної.
У духовному плані татуювання оспівує гріх, причому не тільки кримінальний. Якщо тюремні символи завдяки сучасним фільмам про бандитів зрозумілі навіть дітям, то будь-які інші види натільних зображень можуть викликати блудні помисли, браваду тим, що суперечить Божій природі, адже навряд чи комусь свідомо захочеться згадувати про хвороби, фізичний біль або страждання. Підсвідоме відчуття бруду – ще одна причина, чому священики негативно ставляться до татуювань.
Наявність татуювання не є причиною відлучення від причастя і Таїнства сповіді.
Що робити тим, хто прийшов до храму з татуюванням на тілі?
Якщо ви зробили татуювання, то покайтеся про це на сповіді. Священики зазвичай з розумінням ставляться до помилок молодості, тому не варто боятися підходити до батюшки. Якщо татуювання не можна просто так вивести, постарайтеся вибирати такий одяг, щоб натільне зображення не було видно в храмі, щоб не бентежити прихожан. Ідеальним варіантом можна вважати позбавлення від татуювань якомога швидше, особливо якщо вони містять агресію, ненормативну лексику, соромицькі картинки, які можуть викликати гріховні думки в оточуючих або подавати поганий приклад молоді.
Пам’ятайте, що ваше тіло створено Творцем для любові і молитви, а не для болю, яку людина за допомогою татуювань завдає сама собі, не для нагадування про гріхи і не для провокації, а для служіння Богу і добру, християнським заповідям істинної мудрості, віри і любові. Будьте красиві і бережіть свій Божий образ і здоров’я. Християнство і татуювання несумісні.