1. Бо не молимося.
Дуже просто: немає молитви, немає відповідей. Щоб почати отримувати відповіді на молитви, необхідно почати молитися.
2. Не отримуємо, бо не просимо.
Біблія каже: “Хочете – і не маєте; вбиваєте та заздрите – і не можете досягти; сперечаєтеся і ворогуєте, і не маєте, тому що не просите» (Як 4:2).
Ми можемо молитися, але в молитві не просити Бога те, чого потребуємо, відповідно і відповідей не буде.
3. Просимо у Бога, але не на добро.
Яків у своєму посланні продовжує: «Просіть, і не отримуєте, тому що просите не на добро, а щоб вжити для ваших пожадань» (Як 4:3). По суті, неправильний мотив і невірна мета можуть бути причиною того, що Бог промовчить і не дасть відповіді на наше прохання.
4. Просимо, але не у Бога.
Часто я чую молитви, які звернені не до Бога, а до людей, від яких очікуємо на допомогу та відповіді. Ми просто звертаємось не за тією адресою. Іноді це буває причиною, чому ми не маємо відповіді від Бога на наші прохання.
5. Просимо хороші речі, але не з волі Божої.
На землі багато добрих речей, але це не означає, що в усьому цьому є Божа воля. Ісус у Гефсиманії відкривав Своє серце Небесному Батькові, просячи про те, щоб чаша минула Його, але водночас Він повністю підкорявся Батькові у Своїх благаннях. Справжня молитва має закінчуватися словами: “Хай буде воля Твоя”.
Апостол Іван каже: «І ось якe відвагe ми маємо до Нього, що, коли просимо чогось по волі Його, Він слухає нас. А коли ми знаємо, що Він слухає нас у всьому, чого б ми не просили, – знаємо і те, що отримуємо те, що просить від Нього» (1 Ін 5:14-15).
Іван говорить, що Бог слухає нас і відповідає не в усьому, а в тому, що відповідає Його волі.
6. Просимо правильні речі, але мотиви неправильні.
Іноді ми молимося за правильні речі, але наш мотив неправильний. Наприклад, людина бажає багато врятованих, але щоб про неї всі говорили. Або молиться про велику кількість грошей, щоб годувати голодних, але в серці зовсім інший мотив. Бог не відповідає на прохання, якщо вони походять від злих спонукань.
Якщо людина молить Бога лише про задоволення своїх егоїстичних бажань, то Бог може не відповісти на такі молитви.
7. Просимо у Бога, але живемо неправильно.
Наведу два вірші з Біблії. «Також і ви, чоловіки, поводьтеся розумно з жінками, як з наймогутнішою судиною, надавши їм честь, як співспадкоємницям благодатного життя, щоб не було вам перешкоди в молитвах» (1 Пет 3:7).
«Якщо перебуватимете в Мені, і слова Мої у вас будуть, то, чого не бажаєте, просіть, і буде вам» (Ів 15:7).
У цих двох віршах відповідь на молитву прямо пропорційно залежить від правильного образу та стану нашого життя.
8. Просимо з волі Божої, але не віримо.
«Тому кажу вам: Все, чого б ви не просили в молитві, вірте, що отримаєте, і буде вам» (Мк 11:24).
Слово каже, що нам потрібно не лише просити відповідно до Божої волі, щоб отримати відповідь на молитву, але також важливо вірити, що отримаємо. Віра важлива в отриманні відповідей від Бога, тому що “без віри догодити Богові неможливо” (Євр 11:6а).
9. Просимо, віримо, але не діємо.
Важливо виявити віру в дії, щоб отримати відповідь від Бога. Віра здійснює очікуване. (Євр 11:1) Хорошим прикладом цього є зцілення жінки, яка 12 років страждає на кровотечу. (Марка 5 розділ). Жінці потрібно було виявити свою віру у конкретному вчинку. Вона, «почувши про Ісуса, підійшла ззаду в народі і доторкнулася до одягу Його» (Мк 5:27).
10. Неправильні стосунки у ній.
«Також і ви, чоловіки, поводьтеся розумно з жінками, як з наймогутнішою судиною, надавши їм честь, як співспадкоємницям благодатного життя, щоб не було вам перешкоди в молитвах» (1 Пет 3:7).
Тут Святе Письмо досить ясно говорить, що неправильні стосунки в сім’ї можуть бути перешкодою для отримання відповіді на молитви.
11. Просимо, але не стукаємо з постійністю, не виявляємо невідступність.
Зустрічав вчення в церквах: «помолився один раз – дякую», яке стверджує, що якщо молимося за ту саму потребу кілька разів, то це прояв невіри. Але Писання вчить іншому: «Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам; бо кожен, хто просить, одержує, і той, хто шукає, знаходить, і той, хто стукає, відчинять» (Мт. 7:7-8).
Навіть Ісус молився двічі за зцілення сліпого. «Приходить до Віфсаїди; і приводять до Нього сліпого і просять, щоб доторкнувся до нього. Він, взявши сліпого за руку, вивів його геть із селища і, плюнувши йому на очі, поклав на нього руки і спитав його: чи бачить що? Він, глянувши, сказав: Бачу людей, що проходять, як дерева. Потім знову поклав руки на очі йому і звелів подивитися. І він зцілів і став бачити все ясно» (Мк 8:22-25).
Тому іноді ми не отримуємо відповіді, тому що не виявляємо наполегливість.
12. Бо Бог так вирішив.
Як би не звучав парадоксально цей пункт, але для нашої смирення я залишу його тут. Бог – особистість, з усіма висновками, що звідси випливають. Наведу одне з місць Біблії: «Господь творить усе, що хоче, на небесах і землі, на горах і в усіх безоднях» (Пс 134:6).