Цього дня був останній – і найсуворіший – день посту. При цьому в усіх сім’ях і будинках намагалися приготувати святкове частування і упорядковувати одяг.
Вважалося, що не можна зустрічати Різдво у чорному – свято належало зустрічати у світлому та ошатному одязі.
На Святвечір всі чекали першої зірки, яка символізує прихід у цей світ у цей світ Ісуса Христа.
Напередодні Різдва обов’язково колядували. Хлопці та дівчата ходили по хатах, співаючи пісні-коляди та просячи у господарів частування та гроші.
Існували і тверді традиції безпосередньо для вечора перед Різдвом Христовим. На Святвечір прийнято було збиратися всією сім’єю в батьківському будинку. Увечері накривали столи і всією сім’єю виходили надвір – “дивитися зірки”.
Виглядали дороговказ, за прикметами Різдвяної ночі визначали майбутній урожай і ворожили про добробут у господарстві. Вважалося, що якщо ніч зоряна – худоба дасть добрий приплід, а в лісі буде багато ягід.
Головною стравою цього вечора були спеціальні каші – кутя та сочиво. Перед початком трапези господар брав у руки горщик із кутею і тричі обходив з ним довкола хати. Повернувшись, кілька ложок страви він кидав у двір, частуючи духів, і, відчинивши двері, запрошував на кутю мороз і просив його не нападати навесні “на жито, пшеницю і всяку пашку” і не губити посіви. Кутью і сочиво за традицією їли із загального посуду, а в недоїдену страву залишали ложки – для “бідних мандрівників”.
Під час вечері не можна багато розмовляти, виходити з-за столу. Хлопцю і дівчині не можна сидіти на кутах столу, щоб не залишитися без подружньої пари.
Не можна, взявши ложку в руки, знову класти її на стіл, страви водою не запивають – тільки узваром. Поки трапеза не закінчиться, не можна виходити з-за столу, тим більше – з дому, щоб не впустити нечисту силу.
Що не можна робити напередодні Різдва?
- Одягати старий або брудний одяг.
- Працювати по дому.
- Лаятися і сваритися, особливо за столом.
- Відмовляти в допомозі.
- Полювати і рибалити.
- Слід в душі пробачити всіх своїх ворогів і попросити вибачення у тих людей, яких ви, можливо, образили.
- Вважається, що не можна зустрічати Різдво з колишніми боргами. Інакше весь рік доведеться жити в борг.
Ткати в Святвечір заборонялося – це могло навлікти нещастя, пряжу заздалегідь змотували в тугі клубки, щоб уродилися тугі качани капусти. Перший млинець несли в хлів, ламали його через серп і залишали винному – щоб дух не тягав овечу шість.
Також вважалося, що з цього дня наступають найсерйозніші морози за всю зиму, і вдень дерева в садах обв’язували солом’яним перевеслом, щоб вони не померзли і добре народили. Водночас, настрій, як правило, був бадьорим не лише через свято, а й через те, що день поступово починав прибувати. Навіть говорили: “Дня прибуло на курячу ступню”.
Звісно, були у наших пращурів і погодні прикмети на цей день. Так, вважалося, що якщо Святвечір ясний, то у майбутньому сезоні буде добрий урожай. Разом з тим, якщо у цей день починалася хуртовина, це також вважалося хорошим знаком і віщувало великий урожай меду влітку. Якщо стежки почорніли – буде врожай на гречу, а іній на деревах обіцяв почесний урожай хлібів.
Однак якщо у Святвечір все починало танути і було чути крапель, пращури вважали, що не вродиться ні огірків, ні проса.