Рішення про розірвання шлюбу є одним з найважчих в сімейному житті. На жаль, розлучення – це дуже болючий розрив для кожної людини, що несе хвилю негативних емоцій. У цей важкий час багато пар не знають, які кроки слід зробити для успішного проведення процесу по розлученню.
Само собою зрозуміло, що розірвання шлюбу вкрай неприємний процес, а сама думка про розлучення негативно позначається на житті подружжя і їхніх дітей. А питання виховання дітей і розділу спільно нажитого майна часом буває “каменем спотикання” не тільки у самих подружжя, а й їхніх родичів.
Розірвання шлюбу в органах РАЦС
Отже, найпростіший і швидкий варіант “безболісного” розлучення, але тільки якщо немає неповнолітніх дітей, є обопільне звернення в ЗАГС із заявою про розірвання шлюбу. Через місяць необхідно з’явитися для отримання свідоцтва, що посвідчує, що шлюб розірвано.
Звернувшись до професійного юриста всі питання, пов’язані з розірванням шлюбу і врегулюванням матеріальних претензій подружжя один до одного можна дозволити цивілізовано і «без винесення сміття з хати». Для того, щоб уникнути виникнення конфліктів при розірванні шлюбу, подружжя повинні чітко позначити які питання вони хочуть дозволити і які претензії вони один до одного мають.
Для початку слід визначити коло проблем, які необхідно вирішити в ході розірвання шлюбу. Сюди відносять:
– розподіл спільно нажитого майна;
– встановлення місця проживання дітей після розлучення;
– стягнення аліментів на утримання дітей чи непрацездатного одного з подружжя;
– яке прізвище після розірвання шлюбу буде носити дружина (залишить прізвище чоловіка або поверне дівоче).
Якщо суперечок з приводу поділу майна, місця проживання дітей та їх змісту немає, то одному з подружжя слід подати в суд типовий позов про розірвання шлюбу. Позов подається до суду за місцем проживання відповідача.
Розподіл спільного майна
У разі виникнення суперечок між подружжям з приводу поділу спільного майна, можна включити позовні вимоги про поділ майна до вимог про розірвання шлюбу або ж подати окремий позов. Слід зазначити, що позов про розподіл майна можна подати протягом трьох років після того, як шлюб розірвано (позовна давність).
Не підлягають розподілу речі індивідуального користування, подароване майно або отримане у спадок, а також те, що було придбано на особисті кошти одного з подружжя. Крім того, розподілу підлягає не тільки нажите майно, а й “спільно нажиті” борги. Так, якщо боргові зобов’язання були вчинені з метою інтересів сім’ї (наприклад, один з подружжя взяв кредит для покупки автомобіля), то такі зобов’язання “діляться” між подружжям.
Судовий процес
Ретельно продуманий судовий процес, в якому будуть вказані всі обставини, які свідчать про повне і остаточний розпад шлюбу, може привести до винесення рішення про розлучення на першому слуханні. У більшості випадків, особливо якщо є малолітні діти, суд може дати певний термін на примирення подружжя.
Отримання рішення про розлучення, винесене судом, не завжди означає кінець розгляду. Сторони мають право подати апеляцію, що продовжує судовий процес ще на деякий час. Як правило, апеляція подається в разі незадоволення вимог одного з подружжя щодо майна або місця проживання дітей.
Але є винятки коли не можна подати позов про розірвання шлюбу, а поданий позов буде повернутий позивачеві. Якщо дружина вагітна або спільна дитина не досягла віку одного року розірвати шлюб не вийде, за винятком випадків, коли чоловік завдав дружині тілесні ушкодження або вчинив інший злочин, підтвердженням чого буде постанова про відкриття кримінального провадження.