Преподобний старець Паїсій Святогорець плете чітки.
— Чи правильно, герондо, замість слів «Господи Ісусе Христі, помилуй мене», говорити в молитві: «Господи Ісусе Христе, просвіти мене», чи «вибач мені», чи «покрий мене»?
— Краще говорити молитву як заведено, з «помилуй мене» наприкінці. «Помилуй мене» включає все: «врятуй», «просвіти», прохання і про тілесні потреби, і про звільнення від пристрастей… Але якщо в якийсь момент ти зрозумієш, що тобі необхідно сказати: «Господи Ісусе Христе, просвіти мене» або «вибач мені», — то можеш це зробити.
— Герондо, після «помилуй мене» чи завжди треба говорити «грішну»?
— На початку можеш кілька разів сказати, але потім не потрібно повторювати це після кожної молитви, достатньо мати усвідомлення власної гріховності.
— Герондо, мені легше прочитати молитву Божої Матері чи святим, ніж творити Ісусову молитву. Чи це нормально, коли так відбувається?
— Одна річ — молитва Божої Матері та святим, інша — молитва Ісусова. Це різні речі. Ісусова молитва має інший зміст: через неї людина з’єднується з Христом, розум з’єднується з Богом. Але розум має бути в молитві — ось у чому таємниця Ісусової молитви.
Коли ми прочитуємо багато чіток тому чи іншому святому, це теж добре, але невпинну молитву цим не набудеш. Звикай більше творити молитву Ісусову, щоб розум багаторазово входив у слова «Господи Ісусе Христі», і так ти природним чином перебуватимеш у безперестанній молитві. Як правило, вона обмежується словами «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене», – словами, які ми повинні вимовляти всім серцем, всією душею та всією думкою (Див. Мк. 12:30).
Інша річ, коли ми хочемо попросити якогось святого втрутитися і допомогти нам у потребах. Звичайно, все це я говорю зі свого власного досвіду, виходячи з того, що допомагає особисто мені. Не знаю, чи це допоможе іншим. Головне — звернутися до Ісусової молитви, щоб з’єднатися з Богом. Тільки це має цінність, тому що людина родиться з Духом Божим і духом з’єднується з Богом, і це відбувається якимось священним чином через Ісусову молитву.
Ми багато разів повторюємо найсолодше ім’я Христа не тому, що Христос не чує нас з першого разу, але для того, щоб з Ним з’єднався наш розум. Тому що Христос для нас все, і всі наші дороги приведуть до Нього.