Читаючи псалми, не треба прагнути якихось особливих відчуттів чи захоплення. Не слід давати волю почуттям, адже вони оманливі й минущі: на нас може впливати недавнє спілкування з кимось, переглянутий фільм, прочитана книга, погода, наш фізичний стан.
Потрібно в молитві занурюватися глибше за почуття. Нехай наша воля через зусилля, нескладність, незграбність, спротив і розгубленість виводить нас свідомо до спілкування з Богом.
Псалом 26 був написаний Давидом під час переслідувань Саулом перед помазанням у царя Ізраїлевого пророком Самуїлом.
Це був неймовірно важкий період життя Давида, коли всі відвернулися і кинули його.
Головна думка, серцевина псалма – це прославлення Творця, Який захищає від бід усіх віруючих у Нього.
«Господь – світло моє і спасіння моє: кого мені боятися? Господь – міцність життя мого: кого мені боятися? (Пс. 26:1).
Стати Господом Своїм – ось наша одвічна мета. Це означає покласти всю надію на Нього, черпати сили виключно в Його силі та любові, бути вірним і відданим Йому до кінця, і Він віддасть сторицею.
«Якщо наступають на мене лиходії, супротивники та вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони самі спотикаються і впадуть. Якщо полк проти мене, не злякається моє серце; якщо повстане на мене війна, і тоді сподіватимусь» (Пс. 26:2, 3).
Якщо ми радіємо спілкуванню з Богом, як рослини сонцю, якщо ми блаженствуємо, коли Він поруч, і прагнемо до Нього більше, ніж до будь-якої іншої істоти, то це вірна ознака того, що ми є тими, кого Він захищає як Своїх.
«Одного просив я у Господа, того тільки шукаю, щоб перебувати мені в домі Господньому по всі дні життя мого, споглядати красу Господню і відвідувати храм Його…» (Пс. 26:4).
Випробування рятівні. Вони змінюють людину та її життя. У міру згущення мороку яскравіше відрізняється рятівне світло.
«Почуй, Господи, голос мій, яким я закликаю, помилуй мене і послухай мене.
Серце моє говорить від Тебе: шукайте обличчя Мого; і я шукатиму лиця Твого, Господи.
Не сховай від мене лиця Твого; не відкинь у гніві раба Твого. Ти був моїм помічником; не відкинь мене і не залиши мене, Боже, Спаситель мій! (Пс. 26:7-9).
Псалми – це цілюща волога, що зміцнює їжу душі, вони необхідні нам, як необхідні мандрівникові, що підкріплює сили вода і їжа.
Псалми – наш завіт із Богом, завіт нашого з Ним єдності. Якщо ми з Господом, нам нічого не повинно бути страшно, Він захистить, зміцнить і втішить нас.
Бог – наша єдина опора, фортеця та прапор.
«Адже Бог часом говорить з нами найдовірливіше, коли застає нас зненацька» (Клайв Льюїс).