Зв’язки між свекрухами та невістками — одні з найскладніших у сімейних відносинах. Іноді ці дві жінки стають близькими, але часто їхні стосунки напружені, і навіть крихке перемир’я доводиться переглядати кожні кілька місяців. Саме слово «перемир’я» нагадує про війну — і це справді так, адже ці відносини інколи схожі на затяжний конфлікт.
Чому ж так відбувається? Якщо це війна, то яка її причина? Відповідь проста: свекруха і невістка борються за одного чоловіка — сина та чоловіка.
Сини потребують матерів
Щоб краще зрозуміти цю проблему, слід звернути увагу на унікальний зв’язок між матір’ю та сином. Дослідження показують, що брак належних відносин із матір’ю може призвести до агресивної поведінки та інших відхилень у чоловіків.
Це не стосується дівчат, адже вони рідше проявляють фізичну агресію. Хоча часто наголошують на важливості ролі батька у вихованні синів, у ранньому віці саме зв’язок із матір’ю вчить хлопчика необхідних для чоловіка рис. Саме від матері він отримує перші уроки любові та турботи.
Прив’язаність матері до сина зазвичай сильніша, ніж до дочки. Дівчинка поступово стає схожою на матір, тоді як син віддаляється від неї, тяжіючи до чоловічого товариства. У підлітковому віці він більше наближається до батька, і зв’язок із матір’ю слабшає, хоча ніколи повністю не зникає.
Необхідність відокремлення
Хлопчик має відділитися від матері, інакше він ризикує залишитися «маминим синком». Процес дорослішання передбачає розрив із материнською опікою. Якщо цього не станеться, у ньому завжди залишиться частка дитячості.
Це буває складно для матерів, адже вони назавжди зберігають зв’язок зі своїм сином навіть на рівні фізіології: дослідження показують, що ДНК сина залишається в організмі матері протягом усього життя.
Проте чоловік повинен залишити свою матір, щоб повністю присвятити себе дружині: «Тому залишить чоловік батька й матір свою і пристане до своєї дружини, і будуть вони одним тілом» (Мт 19:5).
Після весілля: нова складна реальність
Процес відокремлення від матері досягає кульмінації під час весілля сина. Для матері це може стати відчуттям втрати, адже її місце в житті сина займає інша жінка. Саме в цей момент часто виникає напруженість між свекрухою та невісткою.
З одного боку, мати може несвідомо звинувачувати дружину сина у своєму почутті втрати. З іншого боку, дружина може відчувати, що мати чоловіка має на нього надто великий вплив, що може викликати у неї ревнощі чи розчарування.
Якщо чоловік насправді занадто прив’язаний до матері, це лише загострює ситуацію. Часто можна почути: «До весілля ми з майбутньою свекрухою були найкращими подругами, а після — усе змінилося, і тепер ми постійно конфліктуємо».
Прийняти реальність
Що ж робити? Найкращий спосіб зменшити напруженість — це прийняти правду і просити про мудрість та благодать.
Свекрухи повинні усвідомити, що їхні сини вже стали чоловіками та чоловіками своїх дружин. Вони більше не мають влади над їхніми рішеннями. Їм слід уникати критики невістки та не намагатися впливати на сина через почуття провини.
Сини мають бути віддані своїм дружинам. Вони не повинні обговорювати з матерями те, що не обговорюють із дружинами, а також шукати у них схвалення, як це було в дитинстві.
Дружини повинні ставитися до своїх свекрух із повагою та вдячністю за дар — їхнього чоловіка. У найкращому разі вони можуть стати подругами, але навіть якщо стосунки складні, повага залишається ключовою.
Ми знаємо, що чоловік і жінка з’єднуються у святому шлюбі, що цей союз має приносити плід — дітей, і що всі ці зв’язки можуть бути добрими та життєдайними. Навіть якщо вони викликають труднощі, вони можуть стати можливістю для зростання в любові та взаєморозумінні.