Сьогодні у кожної другої сімейної пари виникають проблеми із зачаттям дитини. У кого-то ці проблеми тимчасові, а у кого-то постійні. Відповіддю сучасної медицини стали безліч найрізноманітніших процедур, які сприяють зачаттю і народження дитини в тій чи іншій мірі. Але не всі вони відповідають принципам і моралі Православної Церкви. І тут знову піднімається наступне питання: «Яке відношення православної церкви до ЕКО?»
Чи потрібно православним вдаватися до ЕКЗ?
Чому це питання є важливим? Оскільки християни будують своє життя відповідно до Божих принципів і Законів, вони повинні думати про те, наскільки їх вчинки відповідають вірі, в яку вони покликані.
Дитина – це дар Божий, і якщо з якоїсь причини цей дар ще не отримало подружжя, то варто задуматися чому. Багато з нас не хочуть приймати відповідь «Ні» або «Почекай» від Господа. Людській натурі властиво бажати і отримувати бажане миттєво, не чекаючи.
Що говорить православ’я про ЕКО?
А іноді Бог передбачає для нас якісь зміни в процесі очікування. Так і в питанні штучного зачаття. Людина втручається в планування сім’ї своїми способами, які неугодні Господу. Чи добре це? Кожен думає християнин відповість, що ні.
Чому саме метод екстракорпорального запліднення піддається такій серйозній критиці серед священства? Відповідь лежить в сутності самої процедури: у матері беруть кілька яйцеклітин і запліднюють їх поза організмом сім’ям батька. Ембріони ділять: частину підсаджують матері, а частина знищують або заморожують.
І ось тут з’являється проблема, адже це вже зародилося життя і його вбивають. Так чим ЕКО краще аборту, адже і там і там вбивають дітей. Суворе ставлення православної церкви до ЕКО обумовлено саме вбивством, яке відбувається в процесі даної процедури.
Таке ж негативне ставлення Церква має і до сурогатного материнства, в ході якого дитина часто «купується» як товар.
Важливо! Неприпустимими вважає Церква все методи запліднення поза тілом жінки, які передбачають консервацію або навмисне знищення ембріонів.
ЕКО з точки зору православ’я
Багато ненависників і гонителів Церкви говорять, що негативне ставлення її до даної процедури обумовлено тим, що Церква – це вимираючий мамонт, який налаштований проти технологій, сучасних можливостей і науки в цілому.
Але справа не в цьому. Адже священство тільки схвалює стимуляцію і лікування жіночого організму, з метою завагітніти. Але воно закликає не йти на компроміси з Богом, заради досягнення своїх, особисто встановлених цілей. Життя – це дар Божий в будь-якому випадку, людина не має права просто розпоряджатися ним на свій розсуд: захотів – убив дитину за допомогою аборту, захотів – купив за гроші у сурогатної матері.
Наші бажання повинні бути в контексті Заповідей Господа, тільки так людина буде слухняна Богу. Чи не краще для людини залишити свої егоїстичні бажання і прийняти волю Божу в своє життя?
Корінь проблеми не в сучасних технологіях, а в тому, що людина намагається контролювати всі аспекти життя і світу в цілому.
Людське життя, не товар, який можна купити і продати, не можна змінювати стать, колір шкіри або вбивати дітей просто тому що хочеться. Необхідно діяти в рамках Божої волі. Немає дітей? Усинови сироту, яких так багато навколо. Але люди вважають за краще знищувати кілька дітей (нехай і у вигляді ембріонів), тільки щоб отримати своє.
Звичайно, з плином часом і множинної практикою технологія ЕКО перестає бути настільки убивчою – лікарі навчилися запліднювати і вирощувати стільки ембріонів, скільки потрібно, без вбивства (хоча не завжди це спрацьовує). Але дана процедура від цього не стала більш християнською: ембріонів продовжують консервувати, щоб з часом розморозити і запліднити знову (це відбувається із застосуванням рідкого азоту).
Не менш аморальним є і створення так званого «банку», де зберігаються ембріони до тих пір, поки їх батьки вирішать ними скористатися. І це лише біологічні факти, які не зачіпають питання душі зачатих дітей, які зберігаються в азоті, замість народження. Таке ставлення до людини є нелюдським, воно перестає бути чимось живим і ставати просто предметом, яким розпоряджаються, як хочуть.
Крім цього, Церква піднімає питання, яке ще недостатньо вивчене, здоров’я дітей в результаті такого народження. Більшість народжених дітей після ЕКЗ є инвалідамі. Питання жіночого здоров’я після процедури також не вивчене досконально.
Важливо! В результаті вивчення цього питання, Церква заборонила православним віруючим використовувати процедури екстракорпорального запліднення для зачаття дитини, так само, як і сурогатне материнство.
Думки священиків, звичайно, збігається з офіційною позицією Церкви – ЕКО не рекомендується здійснювати віруючим жінкам.
Церква йде в ногу з часом, але категорично проти тих технологій, які йдуть врозріз з Божим законом і моральними принципами. Штучне запліднення допустимо тільки в тому випадку, якщо беруть 2 ембріона і народжуєтья дві дитини, тобто їх не знищують в процесі розвитку, тому що вони раптово стали зайві.
Не слід підсаджувати в матку жінки 10-20 ембріонів, щоб непотрібні потім вичистити як сміття. Вони вже живі душі, це люди і їх не можна просто викинути в контейнер з біологічними відходами. Якщо посіяли 5, то і зберегти повинні 5.
Не слід запліднювати безліч яйцеклітин, зробіть це з двома або трьома і це буде в рамках моралі, адже не доведеться нікого вбивати. Слід завжди пам’ятати, що ембріон – це вже живе дитя, яке вимагає до себе відповідного ставлення. Люди занадто просто відносяться до чужого життя і занадто ретельно дотримуються своїх егоїстичних бажань.
Також слід зауважити, що використання біологічних матеріалів (яйцеклітин або сперматозоїдів) третіх осіб також неприпустимо. Шлюб і сім’я – це таїнство між двома людьми і не можна домішувати до нього третіх. Не можна використовувати сперму чужого чоловіка або яйцеклітину незнайомої жінки, оскільки це порушує інтимність і цілісність шлюбу. Це, крім порушення Божих заповідей, призведе в подальшому до звичайних отворів в сім’ї, адже її члени будуть знати, що дитина не від дружини або немає від чоловіка.
Порада! Дружині та чоловікові, яким Бог не дає дітей слід ретельніше молитися і більше постити, виконувати закони Божі і молити Господа про милість, а не звертатися до аморальних способів завагітніти.
Примха людини завжди призводить до серйозних проблем в майбутньому. Це трапляється і з ЕКО.
Не слід використовувати аморальні технології для вирішення проблем демографії, як багато хто пропонує. Демографічна криза – це результат духовної проблеми людства, його ранньої аморальності. Вирішувати одну аморальну проблему іншою – хіба це допоможе відродити людську націю? Бажання мати дітей цілком зрозуміле, але люди в своїх бажаннях не повинні нехтувати Божими настановами.
Використовувати медицину для лікування якихось патологій – це цілком нормально і навіть необхідно. Але слід пам’ятати, що, якщо Господь не допускає чогось в житті, значить на це є якась причина. Можливо, спочатку слід покаятися в чомусь, від чогось відмовитися і прийняти волю Бога.
Є безліч дивовижних прикладів, коли Господь посилав дітей тоді, коли лікарі вже категорично відмовилися від будь-яких спроб і поставили категоричний діагноз безпліддя.