Молоді пари, що йдуть під вінець, чітко знають, що якщо Бог благословив союз, люди не можуть його зруйнувати (Мат. 19:6). Таїнство вінчання полягає в тому, що з двох окремих особистостей виникає християнська сім’я, де чоловік і дружина — дві половинки одного цілого.
На якій підставі священик, що стоїть перед Творцем і благословляє від імені Творця, через якийсь час визнає це дію незаконним, таким, що втратило силу?
Як тоді ставитися до інших Таїнств? Як “розвінчатися” після розлучення, щоб створити нову сім’ю?
В яких випадках Церква визнає розпад шлюбу?
Дозволялося чи “розвінчання” сто років тому? До революції 1917 року Церква визнавалася людьми на державному рівні. За законами того часу вінчана пара не мала права на розлучення. Невдалі відносини, відсутність розуміння і любові в сім’ї вважалися покаранням Небес, таким собі хрестом, який обоє змушені були нести все життя.
Створення нової сім’ї було можливе тільки в одному випадку — смерть одного з подружжя. Жінки, кинуті чоловіками, йшли в монастирі, бо у них не було жодної можливості забезпечити себе самостійно. Виростити дітей і вивести їх у люди було законом життя. При цьому ніхто і думати не міг про руйнування церковного вінчання.
Ніхто не стверджує, що всі християнські пари, а інших в той час не було, були щасливі. Багато чоловіків жили на дві сім’ї, народжувалися діти поза шлюбом, але всі ці дії не заохочувалися Богом і людьми.
Офіційний церковний шлюб завжди був під захистом Творця, якого шанували, визнавали і боялися всі — багаті та бідні.
Чи визнає “розвінчання” сучасна Церква?
Нелогічно навіть говорити про те, що розпад християнської пари, особливо, якщо в ній вже ростуть діти, благословенні Церквою, — це чисто людське рішення.
Ісус, живучи як людина, бачив на власні очі хтиву людську душу, залишив лише одну умову для припинення взаємин між чоловіком і дружиною — зраду.
Таїнство вінчання — це заповіт любові, підписаний Самим Богом. Розірвати шлюбні відносини можна тільки після встановлення факту перелюбства. При цьому чітко сказано, що вступати в союз з людьми, котрі скоїли перелюб, означає покрити себе гріхом блуду (Мат. 19:9).
Важливо! Таїнство вінчання підкреслює, що нова сім’я стає малою церквою, частинкою Нареченої Христової. Головне завдання сучасної Церкви — привести людей до спасіння, в цьому їй повинен допомагати кожен православний осередок.
В яких випадках Церква визнає розпад шлюбу?
У сучасному світі панує беззаконня, свобода дій і відсутність боязні перед Богом. Деякі православні вирішили, що можуть самостійно вершити свої долі і переступають через заповіти, дані в Божому вівтарі.
В результаті необмеженої свободи навіть серед православних християн з’явилися хронічні алкоголіки, наркомани, перелюбники, які своїми гріховними вчинками зруйнували сімейні відносини, зробивши життя другої половини нестерпним.
Православна Церква визнає шлюбний союз розірваним в особливих випадках:
- доведене перелюбство;
- новий союз без благословення Церкви;
- вихід одного з подружжя з Православ’я;
- протиприродні схильності;
- захворювання на сифіліс, СНІД;
- душевні хвороби;
- тривале тюремне ув’язнення;
- посягання на здоров’я і життя одного з членів сім’ї;
- аборт, зроблений жінкою без згоди чоловіка.
Розвінчання в Православній Церкві
Перечитуючи цей список, стає страшно, адже вище перераховані дії відбуваються православними християнами, які не раз приходили до Сповіді і Причастя. Чим ці вчинки кращі за зраду Іуди, адже за кожного віруючого, якого Христос назвав Своїм дитям, заплачена Його Кров?
Трагедію в сім’ї здатна зупинити тільки посилена молитва, особливо обопільна. Людина може оступитися, впасти через слабкість своєї гріховної натури, її треба підтримати або відпустити.
Порада! Кожна пара повинна до останньої можливості боротися за своє існування, і якщо нічого не виходить, просити Бога явити Його всеблагу волю на подальше життя.
Розвінчання або повторний шлюб?
Немає такого поняття в православ’ї, як розвінчання. Досконале перед обличчям Творця за Його благословення не може бути змінено, Бог не людина.
Інша справа — отримати дозвіл на повторний союз.
Православний віруючий, чоловік або жінка, які не винні в розпаді попереднього шлюбу, можуть знайти нового чоловіка і отримати на це церковне благословення.
Важливо! Розвінчатися після розлучення можна тільки з причин, вказаних в Статуті Церкви, з особистого дозволу єпископа єпархії. Тільки глава єпархії, архієрей, єпископ може дати дозвіл на повторне вінчання, вислухавши всі причини розвалу попередньої сім’ї. Безумовно, при дуже сильному бажанні повторно вінчатися, винні в руйнуванні попереднього шлюбу можуть приховати справжню провину, обдуривши при цьому не архієрея, а самого Бога, взявши на себе всю провину за це.
Таїнство вінчання — не просто красивий обряд, це дія, що здійснюється на Небесах і має продовження на землі.
Священик, який вінчав таку пару, не несе відповідальності перед Богом за приховану або неправдиву інформацію, гріх лягає на новостворену пару. Чи стане новий союз успішним, якщо почався з обману і гріха — вирішувати тільки парі, що йде під вінець.
Милостивий Господь ніколи не закриває Свої двері для покаяння і сповіді. Подружжя, що прийняло рішення повідомити Церкву про розлучення, повинно знати, що в разі бажання відновити шлюбні відносини, вінчання між ними неможливе.
За законами Православної Церкви йти під вінець можна тільки два рази в житті. Друге вінчання після надання документів про розлучення, вагомих доказів нехристиянської поведінки іншої половини, можливо з дозволу глави єпархії. Єпископ може дати дозвіл на новий союз, анулювавши при цьому перше вінчання.
Чи можливе повторне вінчання?
Розлучення і повторне вінчання — що для цього потрібно?
Хоча в церковному Статуті немає поняття “розрив освячених церквою уз”, Священство з розумінням ставиться до того, що в житті зустрічаються різні ситуації. Священик проводить обряд нового вінчання, постійно нагадуючи, що метання між вибором чоловіка не вітається церковним Статутом.
Плануючи друге вінчання, подружжя, яке вже було біля вівтаря в першому або другому шлюбі, зобов’язане подати заяву голові єпархії та копію свідоцтва про розлучення.
Число сучасних православних розлучень досягло таких розмірів, що в єпархії є стандартні бланки для подачі заяви про розлучення, дозвіл на друге вінчання. При собі необхідно мати паспорт для підтвердження особи.
Увага! Позитивна відповідь єпископа на подану заяву є дозволом на церковне розлучення, розвінчання і повторний союз. При цьому немає ніякої інформації про залишених дітей, фізичний і душевний стан другої половини. Вся відповідальність перед Всевишнім лежить тільки на людях.
Жоден священик не має повноважень здійснити Таїнство другого вінчання без дозволу з єпархії, а на це може піти кілька тижнів. Цю інформацію слід врахувати, плануючи дату вінчання.
Людям, які вступають до шлюбу за церковним обрядом вдруге, слід бути готовими до того, що вінчання буде проводитися по «другому чину» без покладання вінців.
За умови, що один із наречених, наречений або наречена, не були вінчані раніше, Таїнство вінчання проходить з усією урочистістю.
Вінчальні атрибути, що залишилися від попереднього шлюбу, не несуть в собі ніякої містичної сили. Свічки можна спалити, атрибути роздати.
Якщо дозвіл на друге вінчання просить людина, що стала причиною розлучення попереднього союзу, то Церква накладає на грішника епітимію для щирого каяття в здійснених помилках. Термін епітимії залежить від величини гріха, і заздалегідь ніхто визначити його не зможе.
Після розвалу сімейного вогнища християни знаходять втіху в молитві, через яку Бог дає нові відносини.
Порада! Ретельно проаналізувавши свої проступки і неправильні дії в першому союзі, проаналізувавши їх з духовним наставником, можна просити священство про розвінчання і дозвіл на наступний союз.