У давнину люди хотіли не просто лікувати хворобу, а й пояснювати її. Можливо, в ранні часи, коли інструменти лікування були часто неефективними, люди шукали метафізичну інтерпретацію болю та хвороби, а не біологічну причину. На Стародавньому Сході, як Далекому, і ближньому, люди розглядали хворобу як бич, розв’язаний духами чи богами через деякого нагляду над дотриманням релігійних обрядів чи якогось зарозумілого акта. Духи чи Боги були люті і, як наслідок свого гніву, відвідували хворобою людей, які потім намагалися відобразити її екзорцизмами, благанням чи жертвами.
Не випадково у більшості стародавніх релігійних систем роль лікаря була відведена священикові або шаману як посередник між матеріальним і духовним світом.
Ситуація сильно змінилася, коли стародавні греки заснували та перетворили медицину на природну науку та мистецтво за допомогою систематичного спостереження.
Чи є всі хвороби наслідком наших гріхів? Звісно, ні. Іноді Господь припускає хворобу для виховання або освячення Своїх улюблених чад. Як сказано в «Відповіді святого великого старця Варсонофія до новобрачного брата, який був хворий і не міг терпляче переносити цю скорботу», «буває хвороба, яка посилається для випробування. А випробування це дається, щоб зробити нас гідними Божими дітьми.
Старець Паїсій Святогорець говорив про хворобу так:
“Хвороба завжди приносить людині величезну користь. Хвороби допомагають людям, які не мають чеснот, здобути милість Божу. Здоров’я – це добра справа, але тієї користі, що приносить людині хворобу, здоров’я їй дати не може. Хвороба приносить людині духовний прибуток. Хвороба – це величезне благодіяння.
Вона омиває людину від гріхів, а іноді й забезпечує їй небесну відплату. Якщо душу людини уподібнити золоту, то хвороба подібна до вогню, це золото, що очищає. Адже і Христос сказав апостолу Павлу: «Сила Моя в немочі відбувається» (2 Кор. 12: 9). Чим більше страждань завдає хвороба людині, тим сильніше вона очищується і освячується, треба тільки переносити це випробування без ремствування і з радістю.
Якщо хтось дуже хворий, він може прийняти свою недугу зі славослів’ям Богу і через це змиритися і отримати величезну духовну користь.”