З християнської точки зору немає випадковостей у нашому житті. І все, що відбувається, зрештою трапляється закономірно, у повній відповідності до того, невидимого для зовнішнього ока, духовного стану людини.
Під духовним станом мається на увазі те, що відбувається у людській душі. А що там відбувається? Я мрію про те і про це; я думаю про різних людей, про когось добре, про кого погано; комусь бажаю добра і щастя, когось люблю, а когось терпіти не можу і навіть ненавиджу.
Я розмовляю з людиною, посміхаюся їй, говорю люб’язні слова, а сам зеленію всередині від заздрості. Лицемірю, лукавлю… Все це всередині мене ніхто не бачить. Зовні я весь чистенький. Оце моє невидиме — і є мій духовний стан.
Духовний стан – це те, чому я дозволяю у своїй душі розвиватися, а чому – ні. Наприклад, терпіти не можу якоїсь людини, а якщо подивитися на саму себе: ти хороший чи ні? У тебе у самого скільки всякої погані? Що ти на нього з’ївся? Ось ця боротьба в собі зі злом — засудженням, зневагою, заздрістю, або, навпаки, перебування в негативному стані — це все залежить від мене. Це все всередині мене відбувається.
Тільки я формую: хто є я в собі. Ось цей духовний стан визначає потім весь характер мого зовнішнього життя. Невипадково зі мною відбуваються ті чи інші події. Усі напрямки мого життя в кінцевому рахунку визначаються цим духовним станом.
Джерелом духовного стану є мої устремління: жити по совісті чи мені начхати на все? Живу один раз, і розступися земля… Мій духовний стан формує все моє зовнішнє життя. Тому не слід думати, що я кудись потрапив випадково. Немає випадковостей у нашому житті.
І все це відбувається під егідою найголовнішого закону буття людського життя… За законом любові. (Не за законом карми). Все відбувається з людиною з тієї простої причини, що це для неї є найкращим.
Немає жодних випадковостей, а є те, що в богослов’ї називається «Промислом Божим». Вищий закон любові панує у нашому житті. Але не Бог діє, Бог тільки попереджає нас: “Не роби іншому того, чого не бажаєш собі!”. Це надзвичайно важливо розуміти, що нічого випадкового у житті немає.
Багато хто не розуміє і думає, що все випадково. Мене підставили, мене обдурили… Ні-ні… Помиляєшся, голубчику! Тебе обдурили, бо ти тисячу разів сам обманював. І ніжку підставили, бо ти підставляв сам і не раз. Трохи подумай, і тоді згадаєш.
Християнство пропонує велику справу – покаяння. Я можу змінити, виправити ту ваду, яку вчинив. Воно дає можливість людині змити цей бруд. І тоді приходить зцілення… Звільнення. Ось що таке покаяння. Християнство закликає до нього постійно.