Будь-яка молитва, вимовлена з глибини серця, сягає Бога, отже, Господь приходить на допомогу.
Але допомога може проявлятися по-різному – необов’язково вона буде прямою відповіддю на те, що проситься. Господу завжди видніше, що нам потрібне і коли.
Часто ми просимо якихось речей, не будучи дозрілими для них: хтось хоче сім’ю, не оцінюючи свої сили та свою міру готовності для цього, хтось прагне нової роботи, бо на старій не цінують, але при цьому людина не поспішає працювати і змінюватися, хтось просить ще якихось земних благ, не розуміючи, що вони його зіпсують чи розчавлять своїм вантажем.
Можливо, все, що проситься і відбудеться в нашому житті, але не зараз, має настати підходящий момент – готовність душі до такого дару. І Господь Один розповідає, коли настане цей час. Він готує нас до цього.
А бувають нездійсненні молитви, тобто шкідливі, непотрібні для нас прохання. Ми самі за своєю духовною короткозорістю не бачимо, чим те чи інше прохання може обернутися. А Господь бачить. Бачить і стоїть на варті нашої душі.
Однією з головних молитов віруючих, яка захищає в будь-яких складних обставинах є ангельська молитва, або Трисвяте: «Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас».
У цій молитві немає конкретних прохань, але є звернення одразу до трьох осіб Святої Трійці як до одного – незбагненне, прекрасне і величне. І це дивовижна особливість цієї молитви.
«Святий Боже» – вираз нашого поклоніння Творцеві як єдиного Бога, ми звертаємося так до першої Особи Святої Трійці – Бога Отця; «Святий Кріпкий» – найсильніший, всемогутній – називаємо Бога Сина, який переміг смерть; «Святий Безсмертний» – ніколи не вмираючий, вічний – величаємо Бога Духа Святого, що вдихнув життя у будь-яку живу істоту, нескінченного нашого натхненника.
Молитва читається тричі на честь трьох осіб Святої Трійці.
Цю молитву називають ангельською піснею, бо її оспівують ангели на небі біля престолу Божого.
Християни дізналися про цю молитву і стали використовувати її через 400 років після Різдва Христового. У Константинополі стався сильний землетрус, руйнувалися будинки, цілі міста, селища. Народ, злякавшись такої розрухи, разом із царем Феодосієм слізно просив Бога про допомогу, про припинення напастей.
Під час спільної молитви раптом одного юнака на очах у всіх невидима сила підняла на Небо, а потім неушкодженим спустила на землю.
Повернувшись після такої чудової подорожі, юнак розповів, що чув, як Ангели співали на Небі: «Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний».
Люди, які все це бачили і чули, почали з трепетом повторювати слова молитви, додавши: «Помилуй нас». І землетрус одразу припинився.
Будемо ж надіятись на безмежну милість Божу, постійно славлячи Пресвяту Трійцю – нашого єдиного Бога, який подарував нам життя.
Зухвало підспівуватимемо Ангелам тут, на землі, величаючи Творця земним і небесним хором. Прекрасніше немає на світі слів, ніж ці ангельські вигуки:
«Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас».