Молитва – це не заклинання, а живий з Господом зв’язок. Звернення в Ньому та спілкування з Ним. Тому молитва не передбачає переконання Бога в нашій правоті, впливу на Нього набором слів.
Постійний заклик до молитви ми чуємо у Біблії і від самого Бога, і від його святих – пророків та апостолів. Людині як богоподібному творінню необхідне спілкування з Отцем Небесним, Джерелом Життя та Любові. Без цього спілкування душа людини збідніє, стає беззахисною.
Беззахисною передусім перед гріховними спокусами та нападками нечистих сил. І якщо життя перестає бути спільною творчістю людини і Бога (а поза молитвою це неможливо), воно втрачає сенс.
Зневіра як гріх — небезпека та способи подолання
Саме з втратою людиною сенсу в житті пов’язана найнебезпечніша духовна недуга – зневіра. Цей стан може заволодіти людиною іноді чи обтяжувати її постійно. Але завжди воно вражає волю людини, руйнує її життєві принципи та розмиває духовні орієнтири.
Людина, уражена зневірою, стає лінивою і розсіяною, а від цього метушливою і не організованою у справах. Така людина стає байдужою не тільки до того, що відбувається довкола. Вона стає байдужою і до свого власного життя, зокрема духовного.
Зневіра не тільки небезпечний психологічний стан, що провокує алкоголізм, наркоманію, депресію, схильність до неприборканих розваг або навіть самогубства. Це один із смертних гріхів, які ведуть людину до духовної загибелі.
«Смуток гріх смертний! Коли похмурий дух, за Божим припущенням або за нашим ухиленням від Господа, затьмарює душу і змішує думки, тоді наводить він болісну нудьгу» (затворник Георгій Задонський)
І головна небезпека цього гріха в тому, що людина, уражена зневірою, виявляється ніби в замкнутому просторі. Наодинці зі своєю бідою, зі своєю хворобою. Адже для боротьби з гріхом необхідна сила волі, а вона й розслаблена зневірою насамперед. І в такому стані жодна молитва від зневіри та відчаю не допоможе.
Шляхи подолання смутку
Духовний досвід і практика Православ’я пропонує ураженій зневірою людині наступний «план дій»:
1. Сповідь
Потрібно усвідомити зневіру як злочин, тобто хворобу душі. У кожного захворювання є причина, спробуйте знайти її у Вашому випадку. Найчастіше причиною зневіри служить невдоволення людини тим, що в житті все складається не з її волі, не виправдовуються очікування та надії. Таке болюче сприйняття волі Божої, незгода з нею властива натурам гордим і самовпевненим. Гріх, у якому ми каємося, послаблює свої лещата після дозвільної молитви священика.
2. Причастя Святих Христових Тайн
Якщо Ви розумом приймаєте все сказане вище, але серце Ваше налаштоване з цим змиритися, розкажіть і про це священикові на сповіді. «Скам’яне нечуття» – стан, який завжди супроводжує сумну людину. Швидше за все, Вам дадуть благословення причаститися і отримати в боротьбі з гріхом незамінну допомогу – благодать Святого Духа.
3. Молитва
І, звичайно, найважливішим засобом боротьби з сумом у православ’ї є молитва, зокрема домашня. «Маймо завжди молитися і не сумувати» (Лк.18:1), – читаємо ми в Євангелії. А ми віримо і знаємо, що щира молитва від зневіри та відчаю не залишається без відповіді.
4. Психологічні засоби боротьби з сумом
Складіть собі порядок дня і намагайтеся його дотримуватися. Займіться корисною працею, улюбленою справою, рукоділлям, не залишайтеся у ледарстві.
«Святість — корінь усіх гріхів, основна людська недуга, яка отруює душу. Це — та дивна лінь і пасивність нашої істоти, що тягне завжди «вниз», а не піднімає «вгору», що постійно переконує нас у неможливості щось змінити. Плід ледарства — зневіра» (протоієрей Федір Повний).
Спілкуйтеся із захопленими людьми-оптимістами; не думайте про погане. Озирніться навколо, напевно, комусь ще гірше, ніж Вам. Допоможіть такій людині.
Ми підібрали для вас цілий молитовний арсенал для духовної битви з сумом. Не впадай у відчай! «Неможливе людям можливо Богові» (Лк.18:27).
Молитва від зневіри та відчаю
Слова головної християнської молитви дано нам Самим Ісусом Христом. Це молитва «Отче наш». Її знає кожен християнин і звертається до Бога словами цієї молитви і в смутку, і в радості, і перед їжею, і перед початком доброї справи. Ось така «універсальна» молитва на всі випадки життя.
Молитва Господня
Отче наш, що є на небесах! Нехай святиться ім’я Твоє; хай прийде Царство Твоє; Хай буде воля Твоя і на землі, як на небі! Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і пробач нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава на віки. Амінь.
Молитва про звільнення від зневіри святителя Дмитра Ростовського
Боже, Отче Господа нашого Ісуса Христа, Батько щедрот і Бог усякого втішиння, що втішає нас у будь-якій скорботі нашій! Втіши кожного скорботного, засмученого, зневіреного, обурюваного духом зневіри. Адже кожна людина створена руками Твоїми, умудрена премудростю, звеличена правицею Твоєю, прославлена благостю Твоєю…
Але ось відвідані ми нині Вітчизняним Твоїм покаранням, короткочасними скорботами! – Ти співчутливо караєш тих, кого любиш, і милуєш щедро і глянеш на їхні сльози! Отже, покаравши, помилуй і втамуй печаль нашу; заміни скорботу на веселощі і радістю, розчини печаль нашу; здивуй на нас милість Твою, дивний у радах Владико, Незбагненний у долі Господній, і благословенний у ділах Твоїх навіки, амінь.
Молитва про звільнення від смутку, святого Іоанна Кронштадтського
Господь – знищення зневіри моєї і пожвавлення відваги моєї. Все для мене – Господь. О, воістину Владико, слава Тобі! Слава Тобі, Животі Отче, Животі Сині, Животі Душі Святий – Проста Істота – Боже, що повсякчас нас позбавляє душевної смерті, пристрастями душі нашої завданої. Слава Тобі, Трііпостасний Владико, бо від одного покликання Твого імені просвічуєш похмуре обличчя душі і тіла нашого і даруєш миром Твоїм, що перевершує всяке земне і чуттєве благо і всяке розуміння.
Псалом 26
1 Давидів. Господь моє світло й спасі́ння моє, — кого бу́ду боятись? Господь — то тверди́ня мого життя, — кого буду ляка́тись?
2 Коли будуть зближа́тись до ме́не злочи́нці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники́ та мої вороги, — вони спотикну́ться й попа́дають!
3 коли проти мене розло́житься та́бір, то серце моє не злякається, коли проти мене повста́не війна, — я наді́ятись буду на те́, — на по́міч Його́!
4 Одно́го прошу́ я від Господа, буду жадати того́, — щоб я міг пробува́ти в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробува́ти!
5 бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй ски́нії, сховає мене потає́мно в Своєму наме́ті, на скелю мене проведе́!
6 А тепер піднесе́ться моя голова понад ворогами моїми навко́ло мене, і я в Його ски́нії буду прино́сити жертви при ві́дзвуках сурм, і я буду співати та грати Господе́ві!
7 Почуй, Господи, голос мій, коли кли́чу, і помилуй мене, і озви́ся до мене!
8 За Тебе промовило серце моє: „Шукайте Мого лиця!“ тому, Господи, буду шукати обличчя Твого́:
9 не ховай же від мене обличчя Свого́, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені по́міч, — не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасі́ння мого,
10 бо мій батько та мати моя мене кинули, — та Господь прийме́ мене!
11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене сте́жкою рівною, ради моїх ворогів!
12 Не видай мене на сваво́лю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облу́дні та неправдомо́вці,
13 немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро́!
14 Наді́йся на Господа, будь си́льний, і хай буде міцне́ твоє серце, і надійся на Господа!
Молитва пред іконою Божої Матери «Утамуй мої печалі»
Надіє всіх кінців землі, Пречиста Діво, Владичице Богородице, Утіхо моя! Не відкидай мене грішного, бо на Твою милість уповаю: погаси в мені полум’я гріховне і покаянням окропи висохле моє серце, очисти розум мій від гріховних помислів, прийми благання, від душі і серця із зітханням принесене Тобі.
Будь за мене Заступницею до Сина Твого і Бога, утихомир гнів Його Материнськими Твоїми молитвами; душевні і тілесні язви зціли, Діво Владичице, утамуй хвороби душі і тіла, утихомир бурю лихих нападів ворожих, полегши тягар гріхів моїх. І не залиш мене до кінця загинути, і печаллю скрушене серце моє утіш, щоб славив я Тебе до останнього подиху мого. Амінь.