Прес-секретар президента росії Дмитро Пєсков не виключив, що у випадку зі сплатою зовнішнього боргу росії може бути штучно організована дефолтна ситуація. При цьому реальних підстав цього вважати немає. Якщо дефолтна ситуація і виникне, вона буде штучною. Це можна, за словами Пєскова, припустити суто теоретично.
Також Пєсков наголосив, що у росії є достатньо ресурсів для обслуговування своїх боргів.
Як раніше заявляли в Мінфіні рф, 6 квітня зобов’язання щодо суверенних єврооблігацій були виконані в рублях. Мінфін перерахував кошти за актуальним курсом на 4 квітня.
Що означає дефолт для росії?
Експерти не можуть зійтись у єдиній думці про те, чи відбудеться дефолт у Росії. По суті, така ситуація означає неможливість держави виконувати свої зобов’язання перед населенням, банками та інвесторами. Під зобов’язаннями розуміється і субсидування за держпрограмами, виплати зарплат, пенсій, разової допомоги, розрахунок облігацій та інша фінансова відповідальність.
Розрізняють зовнішній та внутрішній дефолт. Зовнішній означає відмову платити за зобов’язаннями перед іншими державами, міжнародними організаціями, інвесторами та фондами. Зазвичай йдеться про припинення виплат за державними облігаціями.
Внутрішній дефолт – неможливість виконувати зобов’язання перед громадянами, вітчизняними організаціями, банками чи інвесторами. Але дефолт може поширюватися і на окремі зобов’язання – наприклад, якщо країна запроваджує мораторій на виплати за облігаціями, як це було 1998 року.
Чому заговорили про дефолт у росії?
Після оголошення початку військової спецоперації в Україні події почали розгортатися дуже швидко. 5 березня президент володимир путін підписав указ про тимчасовий порядок виплат із зовнішнього боргу. Він дозволяє виплачувати кошти державам, які запровадили проти росії санкції. Поки що країна має право виплачувати борг у валюті, проте при конвертації коштів у рублі може статися дефолт.
На думку експертів, для звичайних громадян росії частковий або повний дефолт може призвести до таких наслідків:
знецінення національної валюти, сильна та неконтрольована інфляція, зростання цін на всі види товарів та послуг;
відмова держави підвищувати зарплати, пенсії чи соцвиплати;
прострочення з виплат пенсіонерам, бюджетникам або одержувачам допомоги;
різке підвищення ставок за кредитами;
перебої з постачанням товарів із зарубіжних країн – навіть якщо вони зберегли економічні зв’язки із росією;
помітні обмеження на операції із іноземною валютою.