Існує стара істина, відома не всім, але багатьом: своє нещастя можна не тільки пережити, а й передати іншому. Скинути на чужі плечі. Перекласти з хворої голови на здорову. Досвідчені бабусі, ті самі, що за роки нажили хвороби, старість і горе, не просто так перешіптуються в церквах, не просто так зав’язують хустки на лавках, залишають свічки не за каноном, кидають мідні монети біля порога.
Усе це — не випадковості й не прості забобони, а давні способи позбутися важкого тягаря, що тягне вниз. Якщо людина розумна й обізнана, вона обійде такі речі стороною. А ось якщо легковажна й піддається спокусам — сама підніме біду і принесе її у свій дім.
Церковні хустки — небезпечні пастки для наївних
У кожній церкві є речі, що здаються безневинними: хустки, пояси, які залишають «для забудькуватих» або для нужденних. Їх можна взяти, одягнути й далі молитися. Але знаюча людина цього не зробить.
Старі відьми та люди у відчаї вміють скидати на тканину хвороби, слабкість, старість. Як? Дуже просто: беруть хустку, носять її довго, поки вона не вбере в себе всю біль, тремтіння, безсонні ночі, ломоту. Потім заходять у церкву, пошепки промовляють:
“Хто мою хустку візьме, той мою старість прийме, мої сльози доп’є, мою біль проживе. Амінь.”
Після цього таку хустку залишають у храмі. Той, хто її вдягне, може опинитися в пастці: поступово почнуться головний біль, слабкість у ногах, незрозуміла втома. Але не кожен пов’яже це з невинним шматком тканини. Тим часом біда вже сіла на плечі, й скинути її буде значно важче, ніж підчепити.
Окорм – частування з подвійним дном
Немає нічого простішого, ніж нагодувати або напоїти когось своїм нещастям. У буквальному сенсі.
Жінка, в якої вдома нескінченні сварки, хвороби й злидні, розуміє: не витягне цей тягар сама. Тоді вона пече пироги, заварює чай, готує частування — і запрошує гостей. Посміхається й каже:
“Пригощайтеся, люди добрі!”
А всередині шепоче:
“Як їсте, так мої біди забираєте, моє нещастя приймаєте, мою біль на себе берете. Так і буде!”
Той, хто скуштує частування, може через три дні помітити сварки в родині, безпричинну тривогу або кошмари.
Саме тому наші предки завжди говорили: «Не їж, якщо серце не лежить». І якщо господиня занадто наполегливо вмовляє вас спробувати – краще ввічливо відмовитися.
Грошовий скид і прокляття
Один із найпідступніших способів. Гроші люблять усі. Але не всі знають, що монети — це зручний інструмент для передачі нещасть.
Якщо у людини в домі бідність і гроші не затримуються, вона може взяти жменю дрібних монет, пошепки промовити:
“Хто підбере – тому жити в нужді, а мені в достатку. Хто візьме – той мій хрест нестиме.”
Після цього монети залишають на видному місці: на перехресті, біля церкви, на зупинці, біля магазину. Той, хто їх підніме, може несподівано зіткнутися з фінансовими втратами, боргами й штрафами.
Тому запам’ятайте просте правило: не підбирайте чужі гроші! Наші предки говорили: «Чужі гроші – чужі біди».
Скид на перехресті: хвороби — на чотири сторони
Перехрестя завжди вважалися місцями сили. Саме туди відправляли те, від чого хотіли позбутися.
Щоб скинути хворобу, знавці брали шматок чорного хліба, посипали сіллю й попелом із печі, загортали в тканину й несли на перехрестя. Кидали та промовляли:
“Хто мій хліб візьме – той мою біль візьме. Хто по ньому пройде – той мої хвороби понесе. На чотири сторони вітер рознесе, а до мене не вернеться!”
Після цього йшли, не озираючись, і тричі плювали через ліве плече. Але якщо хтось підбере цей згорток або випадково зачепить його ногою – чужа біда перейде до нього.
Як захиститися від чужої біди?
У світі, де магія плететься невидимими нитками, не можна бути безпечним. Захист потрібен. Ось кілька простих правил:
Не беріть чужі речі в храмах. Краще принесіть свої.
Не приймайте частування від тих, кому не довіряєте. Особливо якщо людина наполягає.
Не підбирайте гроші й чужі речі на вулиці.
Після перебування в людних місцях мийте руки холодною водою. Це змиє чужу енергетику.
Якщо знайшли дивну ляльку чи вузлик біля порога – не торкайтеся! Просто спаліть, не доторкаючись голими руками.
Якщо після розмови з людиною відчуваєте слабкість – проведіть пальцем по дзеркалу й скажіть:
“Не моє – назад іди!”
Будьте уважні!
Чужа біда приходить тільки туди, де її готові прийняти. Якщо знати про це – можна не тільки захиститися, а й вчасно розпізнати чужу хитрість.
Тож будьте обережні: не кожна монета – на удачу, не кожен хліб – на добро, не кожна річ – без господаря. І якщо наступного разу ви побачите блискуче дзеркальце, хустку в церкві чи монетку на дорозі – подумайте: а воно вам треба?