«Прийдіть до Мене, всі трудящі й обтяжені, і Я заспокою вас».
(Матв. 11:28)
Багато людей не вірять у Бога. Але, вивчаючи наукові факти чи переживаючи особливі події у житті, починають замислюватися над реальністю існування Всевишнього. Після цього кожна людина ставить собі запитання: Що Бог хоче від мене, що мені робити, щоб прийти до Нього?
Щоб дізнатися відповіді на запитання про Бога, потрібно мати джерело інформації про Нього. Основним джерелом є Біблія. Вивчаючи Біблію, можна точно знати, хто такий Бог і що Він хоче, щоб ми робили.
Визнати свою гріховність
Першим кроком до Бога є визнання своїх гріхів. Без цього не можна змиритися з Богом і жити християнським життям. Іноді людям складно це зробити через те, що вони не бачать власної гріховності. Але Бог говорить, що немає людини без гріхів, про що в Біблії написано так: «Немає праведного жодного» (Рим. 3:10), «бо всі згрішили і позбавлені Божої слави» (Рим. 3:23). «Якщо кажемо, що не маємо гріха, обманюємо самих себе, і істини немає в нас» (1 Івана 1:8). Тому кожна людина повинна усвідомлювати, що вона грішна, а отже, має визнати свій гріх перед Богом і попросити прощення у Нього.
Покаятися
Головним Божим наказом людям, як Його створінням, є наказ покаятися, про що в Біблії написано так: «Отже, залишаючи часи незнання, Бог нині наказує людям усім повсюди покаятися» (Дії 17:30). У цьому тексті Біблії ми бачимо Божу волю щодо кожної людини на землі без винятків.
Покаяння – найважливіша подія у житті кожного. Воно має дві складові: визнання своїх гріхів та рішення відвернутися від колишніх справ, звернувшись до Божої волі.
А якщо не покаятися?
Багато хто може поставити запитання: що буде, якщо ми не покаємося перед Богом? Для відповіді на нього слід сказати, що всі люди є смертними. А це означає, що після смерті душа людини має постати перед Богом на суд, про що в Біблії написано: «…людям належить якось померти, а потім суд» (Євр. 9:27).
На цьому суді нам потрібно буде дати відповідь за все, і за гріхи, зокрема. І ніхто не зможе самостійно виправдатися перед Богом, а тому нам потрібне клопотання перед Ним, який би нас виправдав. Цим клопотанням є Ісус Христос, Він зробив усе, щоб ми були виправдані. Христос прийшов на землю, помер на хресті, взявши на Себе всі наші гріхи, і воскрес із мертвих.
Але ця жертва здатна виправдати лише тих, хто в неї повірить, покається у своїх гріхах і прийме Ісуса Христа у своє серце як Господа та Спасителя. Той, хто примирився з Богом через покаяння та віру в жертву Ісуса Христа, має виправдання на Божому суді та життя вічне у Царстві Небесному.
Якщо ж людина не прийняла цієї жертви і не покаялася за свої гріхи, то їй самій доведеться відповідати за все. Але виправдатися вона не зможе, тому що, навіть якщо порушила хоч одну заповідь, наприклад, «не побажай чужого», вона буде покарана за гріх, бо написано: «Якщо хто згрішить і зробить щось проти заповідей Господніх, чого не належало робити, і через незнання зробиться винним і понесе на собі гріх» (Лев.5:17). Результатом осуду є вічна мука людської душі у вогні, про що сказано в Біблії: «І вкинуть їх у піч вогненну; там буде плач і скрегіт зубів» (Матв. 13:42).
Як і коли це зробити?
Якщо ми прийняли рішення примиритися з Богом, то це потрібно робити зараз, тому що завтра можемо не встигнути, як про це сказано в Біблії: «Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння» (2 Кор. 6:2). Покаяння не можна відкладати на завтра, бо завтрашній день не в нашій владі. Особисте покаяння перед Богом можна зробити в будь-якому місці, де б ви не знаходилися.
Що далі?
Після покаяння перед Богом потрібно дізнаватися про Божу волю через вивчення Біблії, що є невід’ємною частиною життя кожної віруючої людини. Вивчаючи Біблію, ми дізнаємося, що нам потрібно робити і як жити.
Далі необхідно знайти церкву, позицію якої побудовано виключно на Біблії. Жити християнським життям без церкви, без підтримки віруючих людей, без втіхи та наставляння через слово проповіді дуже складно. Бог закликає нас перебувати в зборах віруючих людей, про що в Біблії написано: «Не залишатимемо зборів своїх, як у деяких звичаїв; але будемо умовляти один одного, і тим більше, чим більше бачите наближення дня цього» (Євр. 10:25).
І вже в церкві слід прийняти водне хрещення за вірою, оскільки це теж одне з наказів Бога, дане через апостола: «Петро ж сказав їм: покайтеся, і нехай хреститься кожен із вас в ім’я Ісуса Христа для прощення гріхів; і отримайте дар Святого Духа» (Дії 2:38).
Саме Святий Дух допомагатиме йти за життям і виконувати Божу волю. Той, хто примирився з Богом, має не лише вічне життя на Небесах, а й допомогу від Бога на землі.