Сергій Олександрович Нілус із дружиною Оленою Олександрівною прийшли до Оптинського Старця отця Іоанну (Салову).
“Старець прийняв із властивою йому у відношенні до нас із дружиною радісною ласкою.
— Беріть табуретку, — сказав він, обіймаючи мене, — сідайте поряд зі мною.
— Які ви читаєте псалми? – Запропонував він мені питання. Я зніяковів: зазвичай коротеньким своїм, суто мирським, не зовсім і правилі, я ніяких псалмів не читав.
— Знаю, — відповів я, — «Живий у допомозі», «Помилуй мене, Боже»…
– А ще які??
— Та я, батюшка, всі псалми читав і, хоч не напам’ять, а все знаю; але правило моє маленьке…
Старець перебив моє самовиправдання:
— Не про те я хочу вас запитати, яке правило ваше, а про те, чи ви ще читаєте псалом 26-й — «Господь просвітництво моє?
— Ні, батюшка, не читаю.
— Ну, то ось що я вам скажу! Ви якось казали мені, що на вас ворог пускає свої стріли. Не бійтеся! Жодна вас не торкнеться, ніякої погані не побоюйтеся: погань поганню і залишиться. Тільки візьміть мою пораду за правило, послухайтеся: читайте вранці і ввечері перед вашою молитвою обидва ці псалми — 26-й і 90-й, а перед ними велике Архангельське обрадування — «Богородице Діво, радуйся». Так робитимете, ні вогонь вас не візьме, ні вода не потопить…
При цих словах старець підвівся зі свого крісла, обійняв мене і з якоюсь особливою силою, розкотисто-дзвінко, не сказав навіть, а вигукнув:
— Більше скажу: бомбою не розірве! Я поцілував руку старця, що обіймала мене. А він знову, притулившись до мого вуха, знову голосно вигукнув:
— І бомба не розірве!* А на всяку погань ви й уваги не звертайте: що вам погань зробити може?… Ось про це я й хотів поговорити з вами. Ну, а тепер ідіть із Господом!
І з цими словами старець відпустив нас.
Я знав ту людину, точніше кажучи — жінку, на яку натякав старець, називаючи її поганню: до Оптинського благолепнолистого дерева вона приліпилася, як лишай, і довго хибною своєю святістю та ім’ям старців морочила Оптинських прочан. Я її зрозумів, і вона мені за те мстилася, де могла. Бог із нею!..
«І бомба не розірве!..» Пророцтво о. Іоанна (Салова) точно виповнилося під час громадянської війни.
Архангельське обрадування — «Богородице Діво, радуйся»:
Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з тобою. Благословенна ти між женами і благословенний плід утроби твоєї, бо ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.
Достойно є воістину величати блаженною тебе, Богородицю, присноблаженну, і пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Під твою милість прибігаємо, Богородице Діво, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід ізбав нас, єдина чиста і благословенна.
Преславна приснодіво Богородице, прийми молитви наші і донеси їх Синові твоєму і Богові нашому, щоб спас задля тебе душі наші.
Псалом 26:
Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?
Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!…
коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!
Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!
бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!
А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!
Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!
За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:
не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,
бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!
Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!
Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,
немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!
Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!
Псалом 90:
Псалом 90-ий:
Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться.
Каже він до Господа: “Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе”.
Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної.
Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його.
Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень.
Ані пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні.
Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться.
Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити.
Бо ти сказав: “Господь — надія моя”, і Всевишнього ти обрав за оборонця собі.
Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї.
Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх.
На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь.
На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія.
Бо каже Господь: “За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє.”
Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його.
Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє.
Пише Сергій Нілус про те, що сказав йому старець Іоанн Оптінський